Словарь української мови (1924)/яриця

by Борис Грінченко

◀ яритися

Словарь української мови Борис Грінченко Я яриця

ярич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Яри́ця, ці, ж. 1) Яровая пшеница. МУЕ. I. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). До бору, тетюрко, до бору, там тобі сосни з вибору, там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці. Чуб. IV. 668.