Словарь української мови (1924)/яндила

by Борис Грінченко

◀ янголя

Словарь української мови Борис Грінченко Я яндила

яндола ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Яндила́ и яндола́, ли́, ж. 1) Большая миска съ двумя ушами по краямъ. Вас. 181. Лебед. у. Припав циган до маслянки, яндилу кінчає. Рудан. I. 68. 2) Крышка для улья. Кіев. г. Подол. г. 3) Углубленіе на вершинѣ горы. Там на горі яндола і терен росте у їй. Лебед. у.