Словарь української мови (1924)/ялина

by Борис Грінченко

◀ ялець

Словарь української мови Борис Грінченко Я ялина

ялинка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Яли́на, ни, ж. 1) Ель. ХС. VII. 435. Рудч. ЧП. 216. Ном. № 10113. Посадили над козаком явір та ялину. Шевч. 32. 2) ялина́ = Ялинник. Угор. Ум. Яли́нка, яли́нонька. Як врізав дощ! Стояла збоку ялинка, сів я під нею. Драг. 187. Ой злетів пугач на ялиноньку. Рудч. Чп. 143.