Словарь української мови (1924)/явний
| ◀ являтися | Словарь української мови Я явний |
явнісінький ▶ |
|
Я́вний, а, е. Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14.
| ◀ являтися | Словарь української мови Борис Грінченко Я явний |
явнісінький ▶ |
|
Словарь української мови — Я
явний
Борис Грінченко
1924
Я́вний, а, е. Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14.