Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
явкотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Явкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Пищать, визжать. Дітей лякають, кажуть, що дід забере у ліру, бо це діти так у лірі явкотять. Подол. г.