Словарь української мови (1924)/яблуння

by Борис Грінченко

◀ яблунина

Словарь української мови Борис Грінченко Я яблуння

яблунь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Яблуння́, ня, с. соб. Яблони. Саме яблуння у садку. Черк. у. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. О. 1862. VIII. 15.