Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щіточка
Берлін: Українське слово, 1924

Щі́точка, ки, ж. 1) Ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. I. 264. 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. I. 10.