Словарь української мови (1924)/щурик
| ◀ щурець | Словарь української мови Щ щурик |
щурій ▶ |
|
Щу́рик, ка, м. 1) Ум. отъ щур. 2) Насѣк. Amara (fulva). Вх. Пч. I. 5.
| ◀ щурець | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щурик |
щурій ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щурик
Борис Грінченко
1924
Щу́рик, ка, м. 1) Ум. отъ щур. 2) Насѣк. Amara (fulva). Вх. Пч. I. 5.