Словарь української мови (1924)/щупа

by Борис Грінченко

◀ щуняти

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щупа

щупаків ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щу́па, пи, ж. = Щука. Вх. Пч. II. 19. МУЕ. I. 46. Ум. Щупачо́к. На, жінко, щупачка, звари хоч юшки дітям. Грин. II. 191. Вигулькнув щупачок на широкій річці. Чуб. V. 262.