Словарь української мови (1924)/щиток
| ◀ щитно | Словарь української мови Щ щиток |
щівник ▶ |
|
Щито́к, тка́, м. Ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. Черниг. у. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився. Черниг. у.