Словарь української мови (1924)/щирувати
| ◀ щиросердий | Словарь української мови Щ щирувати |
щирящий ▶ |
|
Щирува́ти, ру́ю, єш, гл. Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, — за мене говорять, ще й на мене ворогують. Чуб. V. 467.