Словарь української мови (1924)/щирозубий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щирозубий
Берлін: Українське слово, 1924

Щирозу́бий, а, е. Оскаливающій часто зубы, переносно: злой, сварливый. Чуєш ти, суко щирозуба, давай мені їсти! Грин. II. 165.