Словарь української мови (1924)/щипучий
| ◀ щипун | Словарь української мови Щ щипучий |
щипчик ▶ |
|
Щипу́чий, а, е. 1) Щипаючій. Константиногр. у. 2) Ѣдкій. Константиногр. у.
| ◀ щипун | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щипучий |
щипчик ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щипучий
Борис Грінченко
1924
Щипу́чий, а, е. 1) Щипаючій. Константиногр. у. 2) Ѣдкій. Константиногр. у.