Словарь української мови (1924)/щипнути

by Борис Грінченко

◀ щипляк

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щипнути

щипочка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щипну́ти, ну́, не́ш, гл. Однокр. в. отъ щипати. Щипнуть. А в тих лозах барвін-листок, щипну-вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37. Вже й лає; часом щипне або штовхне стиха. МВ. (О. 1862. III. 41).