Словарь української мови (1924)/щиглячий
| ◀ щигликів | Словарь української мови Щ щиглячий |
щиголь ▶ |
|
Щигля́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій щеглу. По щигля́чій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
| ◀ щигликів | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щиглячий |
щиголь ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щиглячий
Борис Грінченко
1924
Щигля́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій щеглу. По щигля́чій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.