Словарь української мови (1924)/щетинник
| ◀ щетина | Словарь української мови Щ щетинник |
щетинуватий ▶ |
|
Щети́нник, ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. Відда́м щети́нникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.