Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щербан
Берлін: Українське слово, 1924

Щерба́н, на́, м. 1) = Щербань. 2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Вх. Пч. II. 30. Тоже: щерба́н вели́кий. Вх. Пч. II. 30. б) — мали́й = щербанець. Вх. Пч. II. 32.