Словарь української мови (1924)/щепочка
| ◀ щеплення | Словарь української мови Щ щепочка |
щерба ▶ |
|
Ще́почка, ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.