Словарь української мови (1924)/щепити
◀ щепина | Словарь української мови Щ щепити |
щепій ▶ |
|
Щепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
◀ щепина | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щепити |
щепій ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щепити
Борис Грінченко
1924
Щепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.