Словарь української мови (1924)/щеня
| ◀ щенюк | Словарь української мови Щ щеня |
щеп ▶ |
|
Щеня́, ня́ти, с. 1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Ном. № 9608. Завзяте, як панське щеня. Ном. № 3324. 2) Волченокъ. Вх. Лем. 487. 3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится. Драг. 31. Мил. М. 27. 4) Зі́нськє щеня́. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ном. № 2886. Ум. Щеня́тко.