Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щебетуха
Берлін: Українське слово, 1924

Щебету́ха, хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. Щебету́шка, щебету́шечка.