Словарь української мови (1924)/щебетливий
◀ щебетіти | Словарь української мови Щ щебетливий |
щебетливість ▶ |
|
Щебетли́вий, а, е. 1) О птицѣ: постоянно щебечущій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. II. 36.
◀ щебетіти | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щебетливий |
щебетливість ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щебетливий
Борис Грінченко
1924
Щебетли́вий, а, е. 1) О птицѣ: постоянно щебечущій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. II. 36.