Словарь української мови (1924)/щебати
| ◀ ще | Словарь української мови Щ щебати |
щебернути ▶ |
|
Щеба́ти, ба́ю, єш, гл. Отщипывать, обрывать. См. Щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.