Словарь української мови (1924)/щасливити
| ◀ щасливий | Словарь української мови Щ щасливити |
щасливо ▶ |
|
Щасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.