Словарь української мови (1924)/шушукання
| ◀ шушу | Словарь української мови Ш шушукання |
шушукати ▶ |
|
Шушу́кання, ня, с. Шептаніе. Пійшло по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.
| ◀ шушу | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шушукання |
шушукати ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шушукання
Борис Грінченко
1924
Шушу́кання, ня, с. Шептаніе. Пійшло по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.