Словарь української мови (1924)/шушон
| ◀ шушкати | Словарь української мови Ш шушон |
шушу ▶ |
|
Шушо́н, на, м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. М. Пр. 149.