Словарь української мови (1924)/шурх

by Борис Грінченко

◀ шурувалки

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шурх

шурхати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шурх, меж., выражающее быстрый провалъ куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.