Словарь української мови (1924)/шура
◀ шупортатися | Словарь української мови Ш шура |
шургич! ▶ |
|
Шу́ра, ри, ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура шура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28.