Словарь української мови (1924)/шумувати

by Борис Грінченко

◀ шумування

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шумувати

шупити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шумува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. НВолын. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.