Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шумотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. I. 55.