Словарь української мови (1924)/шумливий
◀ шумкий | Словарь української мови Ш шумливий |
шумний ▶ |
|
Шумли́вий, а, е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. I. 370.
◀ шумкий | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шумливий |
шумний ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шумливий
Борис Грінченко
1924
Шумли́вий, а, е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. I. 370.