Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шумливий
Берлін: Українське слово, 1924

Шумли́вий, а, е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. I. 370.