Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шумиха
Берлін: Українське слово, 1924

Шуми́ха, хи, ж. 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці. Котл. Ен. 2) Жена шума. См. Шум 4. Чуб. III. 50.