Словарь української мови (1924)/шульга

by Борис Грінченко

◀ шуль

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шульга

шульговина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шульга́, ги́, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. I. 141.