Словарь української мови (1924)/штучний

by Борис Грінченко

◀ штучка

Словарь української мови Борис Грінченко Ш штучний

штучність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шту́чний, а, е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмалювання столичного балу. Левиц. I. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі. Дещо. (Изд. 4-е), 37.