Словарь української мови (1924)/штурпак
| ◀ штурнути | Словарь української мови Ш штурпак |
штурх! ▶ |
|
Штурпа́к, ка́, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. Брацл. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака. Ном. № 6435.