Словарь української мови (1924)/штрихувати
| ◀ штрихонути | Словарь української мови Ш штрихувати |
штрумент ▶ |
|
Штрихува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом. 2) Класть штрихи при рисованіи.