Словарь української мови (1924)/штрикнути

by Борис Грінченко

◀ штрики-брики

Словарь української мови Борис Грінченко Ш штрикнути

штриконути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Штрикну́ти, кну́, не́ш, гл. Однокр. отъ штрика́ти. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. I. 53.