Словарь української мови (1924)/штаґа

by Борис Грінченко

◀ штаба

Словарь української мови Борис Грінченко Ш штаґа

штак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шта́ґа, ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.