Словарь української мови (1924)/шпичак
| ◀ шпиця | Словарь української мови Ш шпичак |
шпичакуватий ▶ |
|
Шпича́к, ка́, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. I. 339.
| ◀ шпиця | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпичак |
шпичакуватий ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шпичак
Борис Грінченко
1924
Шпича́к, ка́, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. I. 339.