Словарь української мови (1924)/шпигати
| ◀ шпиг | Словарь української мови Ш шпигати |
шпигинарь ▶ |
|
Шпига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. II. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.