Словарь української мови (1924)/шпарґалля
| ◀ шпарґал | Словарь української мови Ш шпарґалля |
шпарина ▶ |
|
Шпарґа́лля, ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).