Словарь української мови (1924)/шпарувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шпарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. I. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.