Словарь української мови (1924)/шпарувати
◀ шпарування | Словарь української мови Ш шпарувати |
шпаруна ▶ |
|
Шпарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. I. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.