Словарь української мови (1924)/шпарко
◀ шпаркий | Словарь української мови Ш шпарко |
шпарочка ▶ |
|
Шпа́рко, нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). Вітер шпарко полетів. Греб. 376. Безкостий Марко перепливе море шпарко. Ном. стр. 293, № 100.