Словарь української мови (1924)/шовковиця
| ◀ шовковина | Словарь української мови Ш шовковиця |
шовкун ▶ |
|
Шовко́виця, ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. I. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.