Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шовковий
Берлін: Українське слово, 1924

Шовко́вий, а, е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу. Ном. 2) Шовко́ва трава. Раст.: а) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. Шовкове́нький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою. Чуб. V. 87.