Словарь української мови (1924)/шнурівка

by Борис Грінченко

◀ шнур

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шнурівка

шнурковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шнурі́вка, ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = Шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. I. 7.