Словарь української мови (1924)/шмаття
◀ шматок | Словарь української мови Ш шмаття |
шматувати ▶ |
|
Шма́ття, тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. I. 38. Ум. Шма́ттячко.