Словарь української мови (1924)/шмат
◀ шмаряти | Словарь української мови Ш шмат |
шмата ▶ |
|
I. Шмат, та, м. Кусъ. Шмат гнилої ковбаси. Шевч. 464. Лавися шмат не для харциза. Котл. Ен. IV. 40. Ум. Шмато́к.
II. Шмат, нар. Много, большое количество. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530. Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало. Чуб. II. 217. Як сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей. Гн. I. 29. Дуже таки шмат грошей у них стало. Грин. II. 74. Ум. Шматне́нько. У його шматненько грошей. НВолын. у.