Словарь української мови (1924)/шляхівщина

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шляхівщина
Берлін: Українське слово, 1924

Шляхі́вщина, ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.