Словарь української мови (1924)/шкіролупець
| ◀ шкіродравець | Словарь української мови Ш шкіролупець |
шкірочка ▶ |
|
Шкіролу́пець, пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.